«Один, два…», – це Кирилко лічить розфарбовані зірочки на планшеті.

Йому майже три. Він любить розмальовки й машинки. А от перев’язки терпіти не може. Колись невдало знятий пластир породив страх перед лікарняними процедурами. Тому у відділені Кирилко мовчазний і похмурий. Але варто йому лишень вийти за межі лікарні, і це вже зовсім інша дитина – життєрадісна і дуже говірка.

Зараз хлопчик з мамою живе на амбулаторній квартирі, ходить в лікарню на обстеження та процедури і готується до трансплантації кісткового мозку. Вона дасть йому шанс остаточно побороти рак крові. Донором для Кирилка стане тато.

За татом хлопчик дуже сумує. Регулярні відеодзвінки не можуть замінити теплого живого спілкування. Уся родина підтримує Кирила у його боротьбі з хворобою. І дуже чекає на його одужання і повернення додому.

Підпишіться на щомісячну допомогу – підтримайте Кирилка та інших підопічних фонду.

Допоможіть дітям одужати і повернутися до своїх родин.

І далі буде!