fbpx

Ми піклуємося про вашу цифрову безпеку

Ми хочемо використати файли cookie, щоб покращити ваш досвід користування сайтом і допомоги дітям. Проте ми зробимо це виключно з вашого дозволу.

Більше про дані, які ми використовуємо, ви можете дізнатися у нашій Політиці приватності. Ви завжди можете змінити налаштування конфіденційності у вашому браузері.

Я погоджуюся
Закрити

У Андрія та його дружини троє дітей. Коли середній син Фелікс захворів на рак, найменшому було два тижні. Дружина лягла з хворою дитиною в лікарню, а Андрій залишився вдома з новонародженим і донькою-школяркою. Два перших місяці йому допомагала його мама, а далі півроку він справлявся сам – з немовлям, підлітком і тривогою за хворого сина. Розривався між домом, роботою та лікарнею.

Коли через декілька років хвороба повернулася до хлопчика знову і лікарі вирішили зробити пересадку кісткового мозку, в лікарні з ним вирішив залишитися Андрій.

«У нашого лікаря була думка, що тато в цій ситуації, можливо, навіть краще, ніж мама. Більш строгий, більш вимогливий, не пошкодує зайвий раз, коли потрібно прийняти несмачні ліки. Ну, і мені хотілося дати дружині відпочити.

Трохи більше місяця я провів у відділенні інтенсивної хіміотерапії і два з половиною місяці у відділенні трансплантації кісткового мозку. Там я став донором для сина. Тішуся, що зміг допомогти йому.

Я був єдиним чоловіком в обох відділеннях, але до мене там вже були батьки. Тобто, чоловік у палаті з дитиною – це більше не рідкість.

Деякі мами були здивовані моєю присутністю і казали, що мені буде важко. Я не зрозумів, чому мамі нетяжко, а батькові повинно бути тяжко. Дружинам не легше. Особливо тим, хто тільки нещодавно дізналися про діагноз дитини.

Я чув, що деякі чоловіки не хочуть бути в лікарні, або кажуть, що не зможуть. Думаю, треба менше жаліти себе. Я б порадив чоловікам не боятися допомогти своїй дружині і, за можливості, підміняти її в лікарні, щоб зробити свій внесок в одужання дитини».

 

Підтримайте Фелікса з Андрієм та інші родини в онковідділеннях благодійним внеском. Додайте їм сил боротися.

Дякуємо за допомогу

2 роки

Сашко

Дякуємо, що допомагаєте таким дітям, як Саша, одужувати!

Детальніше
18 років

Інна

12 квітня 2021 року Інна померла. Співчуваємо родині дівчини.

Детальніше
17 років

Тоня

Тоня вже вдруге перемогла рак. 25 січня 2020 року її виписали з лікарні після трансплантації кісткового мозку.

Детальніше
УСІ ДІТИ