fbpx

Ми піклуємося про вашу цифрову безпеку

Ми хочемо використати файли cookie, щоб покращити ваш досвід користування сайтом і допомоги дітям. Проте ми зробимо це виключно з вашого дозволу.

Дані, які ми збираємо, діляться на дві категорії: технічну інформацію (як-от тип пристрою) і дані, які надає нам користувач (як-от email-адреса).

Технічна інформація використовується для роботи, підтримки й покращення нашого сайту.

Дані, що надає користувач, потрібні для ідентифікації вашого внеску, можливості відповідати на ваші питання та надсилати вам звіти фонду.

Більше про дані, які ми використовуємо, ви можете дізнатися у нашій Політиці приватності. Ви завжди можете змінити налаштування конфіденційності у вашому браузері.

Я погоджуюся
Закрити

Кожен внесок важливий. Допоможіть дітям одужати

Допомогти
15 Квітня 2022

Війна Кирила триває на день довше, ніж у всіх нас

Війна Кирила триває на день довше, ніж у всіх нас.

23-го лютого у хлопця виявили рак. Здавалося, страшніших новин бути не може. Але настав ранок 24-го.

Тринадцятирічний Кирило – спортсмен, футболіст. Після чергових змагань піднялася висока температура і боліли ноги. Результати загального аналізу крові, який здали радше «про всяк випадок», були невтішні, і 23-го лютого його поклали в лікарню Кривого Рогу.

Щоб встановити точний діагноз, зробили пункцію, але відправити матеріал на дослідження змогли лише з третьої спроби. Через війну дістатися до лабораторій було неможливо.

Завдяки волонтеру, який попри загрозу для власного життя, довіз матеріал до лабораторії, вдалося зробити аналіз. За результатами лікарі нарешті призначили відповідне лікування.

Кирило проходив курс хіміотерапії під звуки сирен і регулярно спускався у підвал-бомбосховище лікарні. Холодний і запліснявілий підвал водночас захищав від російських бомб і загрожував життю хлопця з відсутнім імунітетом. Ослабленого «хімією», його щоразу з п’ятого поверху зносила мама. На руках дорослий син, під серцем ще одна дитина.

Довго тривати так не могло, тому сім’я вирішила їхати до Львова у ЗУСДМЦ, що під час війни перетворився на своєрідний хаб для онкохворих діти, яких готують до евакуації за кордон. 

Нині Кирило разом з мамою та старшою сестрою вже в медичному центрі Австрії. Тут він продовжує свою власну війну. 

«Кажуть, що на небі треба хороші. Ні, хороші треба тут, на землі, особливо зараз», ─ закінчує розмову мама.

Читайте також

Новини / 16 Березня 2022

Як жили діти і фонд в ці три тижні війни

Детальніше
Новини / 14 Березня 2022

Інформація про евакуацію онкохворих дітей за кордон

Детальніше
Новини / 25 Лютого 2022

ФОНД ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ І ПРИЙМАТИ НОВИХ ПІДОПІЧНИХ

Детальніше
ВСІ НОВИНИ