Страх захворіти на рак виникає у багатьох з нас. Інколи з ним легко впоратися, інколи – потрібна більш ґрунтовна робота. Психологиня фонду Наталя Задесенець розповідає, через що з’являється страх раку і як його позбутися:

Страх закладений у природі людини й у здоровому вигляді виконує функцію охоронника. Коли людині страшно, в організмі дуже швидко запускається цілий ланцюг хімічних реакцій і виробляються гормони, які допомагають перемогти загрозу, втекти від неї або хоча б «прикинутися мертвим перед ведмедем». Ці гормони й відповідна поведінка – нормальна реакція на справжню загрозу.

А що як загроза вигадана? Що як страх замість відповіді на загрозу стає постійним фоном життя?

Саме таким є страх захворіти на рак, або канцерофобія. Цей страх породжує поєднання кількох чинників: тривожної уяви, пережитого досвіду й необізнаності в темі раку.

У казках усього світу розповідається про найкращий, хоч і не найпростіший спосіб впоратися зі страхом. Страху треба подивитися в очі. Пізнати його. Назвати його ім’я. І взяти в союзники. Адже сама природа призначила його нашим захисником.

Давайте спробуємо зробити те, що радять казки.

ЩО НАС ЛЯКАЄ НАЙБІЛЬШЕ?

Насамперед, природа ракових захворювань. Рак непередбачуваний, не дає стовідсоткових гарантій на одужання, оповитий міфами й певною мірою сам став соціальним міфом. Рак асоціюється з втратою, болем і невизначеністю. Саме через це поширене переконання, що рак дорівнює смерті. І саме це переконання є найглибшою причиною канцерофобії.

А тепер подивимося на факти.

Медицина значно просунулася в діагностуванні й лікуванні онкозахворювань. Для прикладу, в 1960 році в США лише 4 дитини з раком крові зі 100 мали шанс перемогти. Зараз 90-95 дітей зі 100 стануть переможцями.

Проводиться багато досліджень, винаходяться нові методи лікування. В Україні лікарі користуються тими ж протоколами, що і їхні колеги в Європі, а українські лікарні поповнюються сучасним обладнанням. Лікування дозволяє контролювати неприємні фізичні симптоми, зокрема, і біль.

Сьогодні рак вважається хворобою з хронічним перебігом. Що раніше і точніше буде поставлений діагноз, то більше шансів вилікуватися.

КОЛИ МИ НАЙБІЛЬШЕ ВІДЧУВАЄМО СТРАХ?

Насамперед, коли ми безпосередньо стикнулися з раком – у своїй сім’ї або в сім’ї когось з близьких. Інший випадок – коли робота стосується сфери онкології (медицина, благодійність тощо). Якщо подивитися, то кожна людина на планеті знає когось, хто хворів або хворіє на рак. Звідси випливає ще одне переконання: рак дихає у спину.

Люди не бояться того, про що вони нічого не знають. Але якщо ми вперше стикаємося з раком і починаємо глибше занурюватися в тему, здається, що всі соцмережі тільки й говорять, що про рак, рак всюди і хвороба невідворотня.

Певна доля правди в цьому є. У кожній сім’ї є або буде онкохвора людина – про це говорить статистика. Але важливо пам’ятати от що: якщо у дітей ріст ракових клітин спричинений генетичною мутацією і попередити її неможливо (а кількість випадків дитячого раку в сотню разів менша за дорослий), то дорослий рак має дещо інші причини. До генетичних чинників додається вплив канцерогенів. Фізичних – ультрафіолетового або іонізуючого випромінювання, хімічних – табачного диму або асбесту, біологічних – інфекцій, спричинених вірусами, наприклад, вірусом папіломи людини.

Таким чином, імовірність захворіти на рак у дорослих збільшується через нездоровий спосіб життя.

Для прикладу, рак легень – в четвірці головних причин смертності в країнах з високим рівнем життя. І в порівнянні з 1960-ми роками смертність від цього виду раку зросла в декілька разів разом із зростанням продажів сигарет. За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 30% випадків раку у дорослих можна попередити, піклуючись про своє здоров’я.

Також вірогідність захворіти на рак зростає з віком. Але попри все це, наявність онкозахворювання в родині не означає, що з імовірністю 100% захворіють і інші члени сім’ї. Тим паче, рак не передається повітряним шляхом або силою думки.

І ЩО Ж РОБИТИ ЗІ СТРАХОМ?

Тут важливо розуміти, що страх захворіти на рак може бути нормальним або надмірним. Найпростіше і найкорисніше, що можна зробити, – це сходити на огляд до лікаря. Якщо результати аналізів заспокоюють, канцерофобії легко дати раду. Страх за своє здоров’я – це нормально і періодично він може виникати. Регулярних оглядів і профілактики тут достатньо.

Якщо страх залишається, спробуйте наступні кроки (за мотивами лекції психологині Ії Слабінської):

– Назвіть подолання страху задачею, а не проблемою. Розв’язуйте задачу.

– Не драматизуйте. Вірне рішення легше прийняти у спокійному стані.

– Візьміть контроль у свої руки. Почніть з медичного огляду. Подивіться, які чинники ризику ви можете мінімізувати просто зараз (кинути курити, зменшити споживання алкоголю, працювати над надлишковою вагою, почати бігати тощо).

– Знайдіть підтримку. Подумайте, хто з вашого оточення і чим саме може вам допомогти у випадку, якщо ви захворієте (наприклад, грошима, побутовою допомогою, емоційною підтримкою).

– Складіть план дій, що робити у випадку хвороби. Маленькими кроками йти легше. А наявність чіткого плану зменшить тривожність і напруженість з приводу майбутнього і дасть відчуття контролю.

– Живіть «тут і зараз». Відволікіться, вийдіть на прогулянку. Перемкніть увагу зі свого страху на те, що з вами відбувається в поточну мить.

– Сміх – добрі ліки. Уміння посміятися над собою і своїми страхами робить їх менш значущими в нашому житті.

– Один з найкращих способів впоратися з канцерофобією – допомогти іншим. Інформаційно, благодійними внесками або своєю участю й підтримкою. Там, де є любов, немає місця страху.

Якщо ж протягом двох тижнів ваш страх нікуди не подінеться і далі завжаватиме вам фізичного й емоційного дискомфорту, зверніться до фахівця – психолога або психотерапевта. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

В рамках програми психологічної підтримки десятки сімей онкохворих дітей щомісяця отримують допомогу психолога. Підтримайте цю програму благодійним внеском і у родин буде більше сил боротися з раком.