fbpx

Ми піклуємося про вашу цифрову безпеку

Ми хочемо використати файли cookie, щоб покращити ваш досвід користування сайтом і допомоги дітям. Проте ми зробимо це виключно з вашого дозволу.

Більше про дані, які ми використовуємо, ви можете дізнатися у нашій Політиці приватності. Ви завжди можете змінити налаштування конфіденційності у вашому браузері.

Я погоджуюся
Закрити

Твої 50 грн допоможуть дитині у боротьбі з раком

Допомогти
16 Жовтня 2020

МОЗ усуває громадськість від формування номенклатури держзакупівель

Міністерство охорони здоров’я намагається повністю усунути громадський сектор від складання номенклатури лікарських засобів, які держава закуповуватиме за кошти бюджету-2021.

 

Що сталося

5 жовтня 2020 року МОЗ схвалив нову редакцію Методичних рекомендацій щодо підготовки пропозицій до номенклатури держзакупівель. Ця нова редакція фактично унеможливлює подачу пропозицій до номенклатури представниками громадськості.

Вимоги до інформації складені таким чином, що виконати їх може тільки фармацевтична компанія – виробник лікарського засобу. Згідно з вимогами, потрібно зазначити: торговельну назву лікарського засобу; цінову пропозицію лікарського засобу; провести порівняльний аналіз лікарського засобу і його аналогів, навести уривок з інструкції щодо показань до застосування. Ці вимоги є абсолютно абсурдними, враховуючи, що номенклатура формується на рівні міжнародної непатентованої назви, а не на рівні конкретних торговельних найменувань!

Також люди, які не є сертифікованими фахівцями у сфері оцінки медичних технологій і не мають доступу до всієї необхідної (часто конфіденційної) інформації про лікарський засіб та впливу закупівель лікарського засобу на макроекономічні показники, не можуть провести аналіз, якого вимагають методичні рекомендації.

Це дуже специфічний, складний аналіз, який вимагає залучення спеціалістів з оцінки медичних технологій та фармакоекономістів. Який представник громадськості зможе навести інформацію про “інкрементальний показник ефективності витрат (співвідношення додаткових показників витрат та клінічної ефективності, ICER)” або підрахувати “прямі немедичні та непрямі витрати, зокрема втрати держави через відсутність хворого та/або опікунів на робочому місці, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, розмір пенсії у зв’язку з інвалідністю, розмір невиробленого ВВП, розмір невиплачених податків тощо”?

З аналізу Методичних рекомендацій також випливає, що пропонувати включити до номенклатури можна лише ліки, які зареєстровані в Україні. У дитячій онкології використовується вагома частка препаратів, які не зареєстровані в Україні. Завдяки включенню таких ліків до номенклатури в попередні роки міжнародні закупівельні організації знаходили виробників, які реєстрували свої ліки за прискореною процедурою (для міжнародних закупівель) та постачали їх в Україну. В результаті діти, хворі на рак, могли отримувати більш-менш повноцінне протокольне лікування. Якщо виключити можливість додавати до номенклатури незареєстровані ліки, доступ онкохворих дітей та інших пацієнтів до інноваційних ліків буде суттєво обмежений. А витрати на їх закупівлю будуть перекладені з державного бюджету на плечі пацієнтів, їхніх родичів, благодійних фондів та волонтерів.

У Методичних рекомендаціях вказано, що вони носять рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер. Водночас, там же написано, що МОЗ не розглядатиме пропозиції, які цим вимогам не відповідають. Тобто, Методичні рекомендації фактично встановлюють обов’язкові вимоги до всіх пропозицій, які подаються під час громадських обговорень, і їх не можна проігнорувати, тому що пропозиція залишиться без розгляду.

На підготовку пропозицій згідно з новими вимогами МОЗ відводить 7 календарних днів. При тому, що оновлені Методичні рекомендації ухвалили за 2 дні до початку громадського обговорення. Навіть для одного лікарського засобу за такий час неможливо провести аналіз, зміст пунктів якого викладений на чотирьох сторінках, не кажучи вже про п’ять-шість та більше препаратів.

 

Що це означає для громадськості і пацієнтів

Ані лікарі, які безпосередньо використовують лікарські засоби для лікування своїх пацієнтів, ані громадські чи благодійні організації, які знають потреби лікарень і часто оплачують необхідні ліки пацієнтам і медзакладам, більше не зможуть надати МОЗ пропозиції щодо ліків, які варто включати в номенклатуру держзакупівель.

Віднині лише фармацевтичні компанії зможуть виконати всі вимоги і запропонувати нові лікарські засоби для включення до номенклатури. Вони мають для цього необхідні людські, інформаційні, грошові ресурси, а також – що є ключовим – фінансову зацікавленість. Тобто, номенклатура формуватиметься за принципом “хто оплатив вечірку, той і музику замовляє” – хто має можливість замовити або провести складну оцінку медичних технологій, той і отримає шанс потрапити до номенклатури.

Ми повертаємось у минуле, де закупівельна політика держави формувалася під впливом чиїхось бізнес-інтересів, а не інтересів пацієнтів.

 

Ми вважаємо цю ситуацію неприпустимою і такою, що спотворює сам процес громадського обговорення. Вимагаємо від Міністерства охорони здоров’я терміново:

  • переглянути Методичні рекомендації та визначити обґрунтовані вимоги до громадського обговорення проектів номенклатур, які зможе виконати громадський сектор;
  • продовжити строк для громадського обговорення номенклатури-2021, базуючись на переглянутих обґрунтованих вимогах.

 

Ми обома руками підтримуємо необхідність проводити оцінку медичних технологій перед включенням нових позицій ліків до номенклатури. Але це не має бути задача громадськості! Це є задачею Державного експертного центру при МОЗ – оцінити пропозиції, подані громадськістю в рамках громадського обговорення, зробити свої висновки та подати їх на розгляд МОЗ для прийняття остаточного рішення. Для цього у ДЕЦ є фахівці, які отримують заробітну плату з грошей платників податків, і мають виконувати покладені на них завдання, а не перекладати їх на плечі пацієнтів, волонтерів, лікарів та благодійних фондів.

Читайте також

Новини / 16 Липня 2020

Вчорашні трієчники діагностуватимуть наших із вами дітей. Колонка В’ячеслава Бикова

Детальніше
Новини / 7 Травня 2020

«Таблеточки» – за продовження медичної реформи

Детальніше
Новини / 20 Січня 2020

В «Охматдиті» провели першу операцію з новітнім ендоскопом, купленим за кошти благодійників

Детальніше
ВСІ НОВИНИ