Хвороба у хлопчика проявилась, коли йому було лише два роки. Він ще не міг пояснити, де саме болить, але весь час промовляв: «Бо-бо».

Згодом було лікування в інфекційній лікарні, покращення, а тоді — знову погіршення. Лікарі кажуть, вірусна інфекція стала тригером для рідкісної форми раку крові. Єдиним виходом була трансплантація кісткового мозку. 

Попри те, що ця процедура зовні виглядає, як звичайне переливання крові, вона зовсім непроста для всіх учасників: дитини, її близьких, лікарів. Бо спершу — високодозова хімієтерапія, щоб пригнітити власний кістковий мозок дитини, потім — трансплантація і довге приживлення, під час яких може бути безліч ускладнень. 

Майже місяць Ігор з мамою провели у стерильному боксі. 

«Я переживала, як це буде. Бо це найдовший період, коли він був цілодобово привʼязаний до крапельниці. Але з танцями, мультиками, книжечками, іграшками все пройшло відносно спокійно. А коли дозволили вийти до тата у роздягальню, десь через 20 днів після трансплантації, це було щастя. Він вчепився в тата і годину на ньому провисів», — пригадує мама хлопчика Анна. 

Лікування Ігоря триває. 

Дітям, яким потрібна трансплантація кісткового мозку, фонд допомагає з ліками, обстеженнями, надає психологічну та емоційну підтримку, за потреби — тимчасове житло поруч з лікарнею. Пізніше — допомагає відновитися та повернутися до соціуму. 

Будь ласка, оформіть підписку на щомісячну допомогу, щоб у дітей було все необхідне на шляху до одужання. Сьогодні, завтра, через пів року — стільки, скільки буде потрібно.