Карпатські світанки, чаювання біля вогнища і сходження на гору Хом’як — так зустріли осінь родини, які втратили дітей через рак.

Чергову групу психологічної підтримки для підопічних сімей ми провели в Буковелі. Дванадцять родин з дітьми три дні жили на базі відпочинку разом з психологами фонду Вірою Дризо, Наталею Задесенець, Аллою Антоновою і волонтерами. Це була «терапевтична подорож», як сказала наша психолог Наталя.

«Цінно те, що в цій подорожі сім’ї були разом. Діти майже весь час були поруч, і це емоційно зблизило нас», — поділилася з нами мама Євгенія. Вона досі згадує, скільки сміху було на гірському шляху, коли волонтерка Аня раптом витягнула картки із загадками і почала розважати дітей, а вже за кілька хвилин і дорослі включилися в розгадування. Так майже і не помітили, як піднялися на гору. А найсміливіші дійшли до самої вершини — і урочисто відзначили свою перемогу круасанами, які взяли із собою на перекус.

Ще одна мама, Ірина, говорить, що на природі «думається по-іншому», не так, як на традиційних зустрічах в Києві. От як Ірина згадує про подорож:

«Було відчуття, що ми ще можемо отримувати задоволення від чогось. У кожного була ціль, з’явилася мотивація рухатися. На тому шляху на гору кожен був у своїх думках, але всі ми були разом і підтримували один одного. Ділилися водою, допомагали перелізати через дерева та струмки.

За останніх три роки для мене це були зовсім нові відчуття. На вершині Хом’яка була ейфорія і думки, що ми живі і можемо в цьому житті не тільки плакати».