fbpx

Ми піклуємося про вашу цифрову безпеку

Ми хочемо використати файли cookie, щоб покращити ваш досвід користування сайтом і допомоги дітям. Проте ми зробимо це виключно з вашого дозволу.

Більше про дані, які ми використовуємо, ви можете дізнатися у нашій Політиці приватності. Ви завжди можете змінити налаштування конфіденційності у вашому браузері.

Я погоджуюся
Закрити

Історія Олі

ДІАГНОЗ — Гостра мієлоїдна лейкемія

 

У 17-річної Олі Дуленко з Сумщини рак крові, рецидив. Щоб жити, їй потрібна трансплантація стовбурових клітин від неродинного донора. Клініка в Бидгощі готова прийняти Олю, вартість лікування –  108 225 євро. Чи вистачить коштів у держави – невідомо. А навіть якщо вистачить, Олі з мамою кілька місяців треба на щось жити в чужій країні, і батькам потрібна допомога.

 

У листопаді 2014 року весела і красива Оля зблідла. Зникли сили – на другий поверх у школі ледве піднімалась. І все це з температурою 37. Лікувати почали, як це часто буває в таких випадках, від застуди. Коли лікування не допомогло, направили до Сумської обласної лікарні.

– До відділення онкогематології. Там поставили діагноз, гостра мієлоїдна лейкемія. Те саме потім сказали і в “Охматдиті”, – розповідає мама Надія.

Цю історію вона переповідала вже сотні разів, всім, хто міг допомогти врятувати її доньку. Вона пам’ятає ті дні до дрібниць – як тато возив кров Олі до Києва, як повернувся з невтішними новинами. Як перевозили Олю до “Охматдиту” і півроку змагались за її життя. Як знімали сюжет для каналу 1+1, щоб зібрати кошти на дорогі препарати.

Переповідала і в нашому офісі – у 2015 році ми купували для Олі тіогуанін, багато упаковок агресивних ліків по 200 доларів за штуку, щоб допомогти тендітному організму побороти хворобу.

Після “Охматдиту” і 14 сеансів променевої терапії в Сумах здавалось, що рак нарешті відступив. Перемогли, видихнули, повернулись додому. Оля пішла навчатись на закрійницю – мріяла бути корисною людям, шити одяг.

У серпні цього року хвороба повернулась. Красуня Оля опустила руки. Розуміла, через що доведеться пройти знову. Летіти на трансплантацію не хотіла, не вірила, що допоможе. Ще й для батьків – бухгалтера в селі і машиніста геологічної установки – сума непосильна. Крізь вікно палати “Охматдиту” дивилась, як дітлахи розважаються з волонтерами на День знань, і просилась додому.

– Але нам лікар так сказав: якщо є хоч якийсь шанс, не можна здаватись. І справді, хіба ми, батьки, можемо втратити цей шанс для нашої дитини?

Не можуть.

 

Фото: Катерина Лащикова

 

__________

Збір закритий 19.12.2018. Благодійники фонду зібрали для Олі 563 633 грн. Дякуємо!

Зібрані кошти ми витратимо на допомогу іншим підопічним фонду.

__________

Важливо: всі підопічні, яким потрібна трансплантація кісткового мозку (стовбурових клітин) від неродинного донора, стоять в черзі МОЗ на оплату. Але рахунки клінік, які оплачує МОЗ, не включають авіаквитки, проживання, харчування. Також сім’ям в окремих випадках потрібна допомога з оплатою типування крові і пошуку донора, щоб дитина швидше полетіла на трансплантацію, або з оплатою додаткових рахунків за лікування (наприклад, коли виникають ускладнення і дитині призначають лікування, не включене в основний рахунок за трансплантацію). Тому ми відкриваємо адресний збір на кожну дитину.

__________

Пам’ятаємо

УСІ ДІТИ