Батьки не знали, що з Лізою трапилася біда: вона з дитинства трохи косила оком, а лікарі заспокоювали, що цю недугу дитина переросте. Але одного разу старша дочка Віка сказала батькам, що її сестра косим оком не бачить (це з’ясувалося під час гри).

Далі – терміновий похід до офтальмолога, підозра на пухлину, обстеження і перша хіміотерапія препаратом Алкеран в одеському Інституті очних хвороб і тканинної терапії. Хіміотерапія відразу ж подіяла на організм дитини (втрата апетиту, волосся, сил і блювота), але не подіяла на пухлину. Після цього око Лізи запалилося, їй прописали антибіотик і на кілька місяців скасували наступний курс.

– Нам до кінця не було зрозуміло, це ретинобластома чи ні, і якщо так, то чи можна чекати лікування цілих два місяці. У якийсь момент в інституті нам просто сказали, що можуть видалити Лізі око і відправити матеріал на гістологію, щоб сказати напевно. Зрештою, ми поїхали на обстеження в Ессен, – згадує Олег, тато Лізи.

В Ессені тривожний діагноз підтвердився. Хіміотерапію потрібно починати якомога швидше, і не загальну, а локальну – інтраартеріальну. В цьому випадку хіміопрепарат підводять прямо до пухлини тієї артерією, яка її живить. Це дає шанс врятувати не лише життя, а й око дитини. Але такою методикою в Україні поки що не лікують. І надія є тільки на іноземних фахівців.

У понеділок Лізі повинні провести перший курс хіміотерапії, через місяць – другий. Лікування коштує 32 737 євро. Таких грошей у родини немає, щоб їх зібрати, потрібен час, а лікувати дівчинку потрібно зараз.

Наш фонд прогарантував клініці оплату 10 000 євро, щоб сім’ю прийняли і вже почали лікувати Лізу. Але кожного дня з родиною зв’язуються представники фінансового відділу клініки і запитують, коли ця сума буде оплачена. У нас є місяць, щоб її зібрати.