Коли Софії раптово діагностували рак, їй довелося швидко подорослішати.

«Вона така дитина, що може з усіма подружитися. Але тут, у лікарні, трохи закривається, бо боїться підхопити інфекцію. Рідко виходить із палати й сама обмежує спілкування», — розповідає мама дівчинки Любов.

Найбільше під час лікування Софія сумує за дворічним братом Матвієм. По відеозв’язку вчить його танцювати та дуже чекає зустрічі.

А ще — сумує за котом Круасанчиком. Хоч він і не рудий, але ім’я якось причепилося.

Раніше дівчинка мріяла стати лікаркою, але тепер боїться крові. Каже, стане поліцейською, щоб охороняти маму. 

Допоможіть таким дітям, як Софія, здійнити заповітні мрії. Оформіть підписку на щомісячну допомогу й підтримуйте їх регулярно.