fbpx

Ми піклуємося про вашу цифрову безпеку

Ми хочемо використати файли cookie, щоб покращити ваш досвід користування сайтом і допомоги дітям. Проте ми зробимо це виключно з вашого дозволу.

Дані, які ми збираємо, діляться на дві категорії: технічну інформацію (як-от тип пристрою) і дані, які надає нам користувач (як-от email-адреса).

Технічна інформація використовується для роботи, підтримки й покращення нашого сайту.

Дані, що надає користувач, потрібні для ідентифікації вашого внеску, можливості відповідати на ваші питання та надсилати вам звіти фонду.

Більше про дані, які ми використовуємо, ви можете дізнатися у нашій Політиці приватності. Ви завжди можете змінити налаштування конфіденційності у вашому браузері.

Я погоджуюся
Закрити

Кожен внесок важливий. Допоможіть дітям одужати

Допомогти
28 Квітня 2022

«У перший день війни я вступила до лав Тероборони»: історія координаторки фонду Маргарити

Маргарита Скляниченко координує у фонді програму амбулаторного проживання. До 24 лютого вона опікувалася житлом для родин, які приїжджали на лікування до столиці з регіонів, та створювала комфортні умови для них. Могла скоординувати раптовий нічний приїзд сім’ї, вирішити проблеми з ЖЕКом, влаштувати свято для підопічних на квартирах.

Коли ж почалася війна, Маргарита вступила до лав територіальної оборони (ТрО).


«Це була єдина відповідь внутрішнього голосу на питання “що робити”? Зранку 24 лютого я говорила з сусідом по квартирі. Він розповів про бажання записатися в ТрО. Сказала, що піду з ним. Він не відмовляв, лише запитав, чи я на захід України не збираюся їхати. Ні, бо хто ж боронитиме Київ, якщо всі поїдуть?

Перший тиждень я заступала на пости на території об’єкту, де ми базувалися. Зі зброєю на плечі та внутрішньою готовністю стріляти. У вільний час (спочатку він в мене ще був) намагалася знайомитися з людьми, вивчати порядки, допомагати там, де бачила необхідність. 

Згодом я координувала волонтерську допомогу для свого батальйону, щоб забезпечити його медикаментами, речами військового призначення, технікою, соціально-побутовими речами, їжею. Щодня мала безліч дзвінків, листувань і спілкування з волонтерами, благодійниками, побратимами та посестрами. 

Найприємніше було, коли вдавалося забезпечити батальйон необхідним і спостерігати за реакцією вдячності та захвату тих, хто цього потребував. І йдеться не тільки про матеріальну цінність. Наприклад, жінки зі штабу дуже раділи, коли вдавалося знайти білизну, креми для рук та фени. А чоловіки з інженерної служби неймовірно тішилися великим партіям мішків. Звичайних білих мішків. Адже в них набирали пісок і треба було постійно поповнювати запаси. 

Умови роботи та проживання були непростими. Проте, це спонукає цінувати ще більше все, що маєш: від оточення до побутового комфорту. Пам’ятаю, як я після тижня в штабі прийшла переночувати вдома. Я лягла і відчула спиною ліжко це була неймовірна насолода після кариматів і спальників! 

Я однозначно прокачала швидкість реакції, дисциплінованість та навички стрільби. Робота в ТрО подарувала мені знайомства з прекрасними військовими і волонтерами. Такий досвід загартовує характер і допомагає проявляти справжню любов до Батьківщини та земляків на практиці».

Нещодавно Маргарита змушена була залишити роботу в ТрО. У її бабусі, яка живе поблизу Охтирки, погіршилося самопочуття. Маргариті поїхала туди, щоб привезти ліки бабусі та подбати про неї. Паралельно вона займалася забезпеченням потреб місцевих жителів і військових 93-ї бригади «Холодний Яр».

Зараз Маргарита повернулася до роботи у фонді, а також продовжує допомагати військовим.

Марго, ми пишаємося тобою! Захоплюємося і дякуємо твоїй сміливості боронити Україну в лавах ТрО!

Читайте також

Новини / 16 Березня 2022

Як жили діти і фонд в ці три тижні війни

Детальніше
Новини / 14 Березня 2022

Інформація про евакуацію онкохворих дітей за кордон

Детальніше
Новини / 25 Лютого 2022

ФОНД ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ І ПРИЙМАТИ НОВИХ ПІДОПІЧНИХ

Детальніше
ВСІ НОВИНИ